Карта Сумської області з містами і селами
Сумщина займає північно-східний кут Лівобережної України і тягнеться вузькою смугою вздовж кордону з Росією. На друкованій або цифровій карті сумської області одразу видно її головну географічну особливість: межа з Брянською, Курською та Бєлгородською областями суцільно проходить по суші, без жодного морського узбережжя. З трьох інших боків область затиснута між Чернігівщиною, Полтавщиною та Харківщиною, тому саме через Сумщину пролягають основні автомобільні й залізничні шляхи з Києва на Курськ і далі на Москву.
За площею 23,8 тис. км² область більша за сусідню Чернігівську, але значно менша за Харківську. Найвища точка лежить на Середньоруській височині й сягає 246,2 м над рівнем моря, а найнижчі ділянки Придніпровської низовини опускаються до 110–120 м. Такий перепад висот добре помітний на рельєфній карті: північ піднімається горбистими пасмами, а південь плавно скочується до заплав Псла й Ворскли.
Карта сумської області: географічне положення і межі
Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Її утворили 10 січня 1939 року як адміністративну одиницю УРСР, а обласний центр — місто Суми — стоїть на річці Псел, майже посередині між північним кордоном і південною межею з Полтавщиною.
Сусідами Сумщини є:
- на півночі та сході — Брянська, Курська та Бєлгородська області Російської Федерації; довжина державного кордону становить 563,8 км;
- на заході — Чернігівська область;
- на півдні — Полтавська область;
- на південному сході — Харківська область.
Відстань від Сум до Києва по прямій — близько 330 км, по автотрасі Київ — Суми — приблизно 350 км. Через область проходять траси Н07 (Київ — Суми — Юнаківка), М02 (Суми — Харків), а також залізнична гілка Київ — Ворожба — Курськ. Саме вздовж цих коридорів на карті найгустіша мережа міст і селищ.
Райони, громади та адміністративний поділ
Після адміністративної реформи область поділена на 5 районів і 51 громаду. На карті такий поділ виглядає як п’ять великих прямокутників, кожен з яких об’єднує по 8–13 громад. Це зручно для орієнтування: будь-яке село, селище чи місто в межах Сумщини належить до однієї з 51 громади, а громада — до одного з п’яти районів.
| Район | Адміністративний центр | Кількість громад | Межує з |
|---|---|---|---|
| Конотопський | Конотоп | 11 | Чернігівська область, РФ (Брянщина) |
| Охтирський | Охтирка | 10 | Полтавська область, РФ (Бєлгородщина) |
| Роменський | Ромни | 9 | Полтавська область |
| Сумський | Суми | 12 | РФ (Курщина), Харківська область |
| Шосткинський | Шостка | 9 | РФ (Брянщина, Курщина), Чернігівська область |
У складі Сумської області — 15 міст, 77 селищ міського типу і 1 677 сіл. Найбільші за населенням — Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни, Глухів, Лебедин, Кролевець. Глухів та Кролевець — старі козацькі полкові центри, тому на історичних мапах їх підписували як окремі полкові округи ще в XVIII столітті.
Міста Сумщини на карті
Якщо розкласти п’ятнадцять міст області на умовній карті-схемі з заходу на схід і з півночі на південь, вийде чотири нерівномірні скупчення. Біля кордону з Росією — Шостка, Глухів і Ямпіль. У центрі — Конотоп, Бахмач, Бурінь. На півдні — Ромни, Охтирка, Тростянець, Лебедин. І окремо, на заході — Суми як обласний центр.
| Місто | Район | Річка | Населення, тис. осіб |
|---|---|---|---|
| Суми | Сумський | Псел | близько 256 |
| Конотоп | Конотопський | Сейм | близько 84 |
| Шостка | Шосткинський | Шостка | близько 70 |
| Охтирка | Охтирський | Ворскла | близько 48 |
| Ромни | Роменський | Сула | близько 38 |
| Глухів | Шосткинський | Есмань | близько 32 |
| Лебедин | Сумський | Сула | близько 24 |
| Кролевець | Конотопський | Кролевець | близько 22 |
Суми стоять на Пслі за 18 км від гирла невеликої річки Сумка — саме від неї місто й дістало назву. Конотоп виріс як залізничний вузол на стику Сейму й залізниці Київ — Воронеж. Шостка — місто хіміків і пороховиків, відоме з XVIII століття заводами на річці Шостка. Ромни й Глухів давніші: перші згадки про них у літописах припадають на XI–XIII століття, коли вони були укріпленими пунктами на південних рубежах Чернігово-Сіверського князівства.
Річки й рельєф
Усі великі річки Сумщини належать до басейну Дніпра і є його лівими притоками. На карті гідрографічна мережа виглядає як віяло, що розходиться з півночі на південь: вода тече з Новгород-Сіверського Полісся до Дніпра, перетинаючи лісостепову зону.
- Десна — найбільша притока Дніпра на Сумщині, протікає вздовж західного кордону й живить водою Шостку, Новгород-Сіверський, частково Конотоп;
- Сейм — друга за довжиною річка області, на ній стоять Конотоп, Бахмач, Путивль;
- Сула — південна річка з повільною течією, на берегах якої розкинулися Ромни й Лебедин;
- Псел — головна водна артерія Сумщини, протікає через обласний центр і далі на Полтавщину;
- Ворскла — південно-східна річка, на ній стоять Охтирка й Велика Писарівка.
Північ області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся: тут переважають мішані ліси, піщані ґрунти, торфовища, численні озера й стариці. Південь належить до лісостепової зони з чорноземами, балками та ярами. Перехід між ними проходить приблизно по лінії Суми — Конотоп, тому на докладній карті північну частину Сумщини часто зафарбовують зеленим, а південну — жовто-золотистим.
Клімат і природні зони
Клімат Сумщини помірно-континентальний, з м’якою зимою і теплим, але не посушливим літом. Середня температура січня коливається від -7 °C на півночі до -6 °C на півдні, липня — від +18 до +20 °C. Річна кількість опадів — 550–650 мм, більшість припадає на травень–липень. Через високу вологість і рівномірний розподіл опадів на карті ґрунтів область виділяють як один з найкращих у Європі районів чорноземного землеробства.
Природні зони розподілені нерівномірно. Для додаткового контексту Північ займає близько 35 % території й належить до Полісся: ліси займають тут до 45 % площі, багато боліт і лук. Південні 65 % — це лісостеп із мозаїкою полів, лук і байрачних дібров. Найбільші лісові масиви — Шосткинський, Глухівський, Середино-Будський — на карті лісів позначені насичено-зеленим кольором і тягнуться суцільною смугою вздовж кордону з Брянською областю.
Населення і мовна ситуація
За даними перепису 2001 року, етнічні українці становили 88,84 % населення Сумщини, етнічні росіяни — 9,38 %. Українську мову рідною назвали 83,29 %, російську — 15,50 %. На картах етнографічного районування Сумщина входить до Слобожансько-Наддніпрянського історико-етнографічного району з виразним українським ядром і сильним російським впливом у містах вздовж залізничних магістралей.
Станом на 1 жовтня 2010 року в області мешкало 1164,6 тис. осіб, з яких 783 978 (66,7 %) — міські жителі, 380 641 — сільські. Найгустіше заселена центральна частина вздовж Псла і Сейму. Найменш заселені — північні поліські райони Середино-Будщини та Ямпільщини, де на 1 км² припадає менше 15 осіб. На карті щільності населення ці території виглядають як блідо-жовті плями між зеленими лісовими масивами.
Прикордонне положення і пункти пропуску
Північний та східний кордони Сумщини збігаються з державним кордоном України з Росією. Загальна довжина цієї ділянки — 563,8 км, і вона є однією з найдовших суцільних сухопутних ділянок українсько-російського кордону, що не проходить по воді. На карті прикордонна смуга позначена червоним пунктиром і завширшки становить від 5 до 30 км.
Через область працюють три залізничні та п’ять автомобільних пунктів пропуску. Залізничні — Волфіне, Пушкарне, Зернове. Автомобільні — Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка. Бачівськ і Юнаківка пов’язують Сумщину з Курською областю, Велика Писарівка — з Бєлгородською, а Катеринівка і Рижівка — з Брянською. На туристичних картах пункти пропуску позначають окремим знаком, бо саме через них проходить основний потік транскордонного руху.
Географічне положення Сумщини робить її природним транзитним коридором між Україною і центральними областями Росії. Одночасно таке сусідство накладає відбиток на економіку: значна частина прикордонних громад живе за рахунок логістики, а невеликі села вздовж кордону з часом втрачають населення. Докладний адміністративний і статистичний опис області подано в українській Вікіпедії на сторінці про Сумську область — там зібрано переписні дані, список громад і характеристики річок.
Корисні карти й шари для Сумщини
Залежно від мети підійдуть різні типи карт. Для планування подорожі зручна оглядова карта з автомобільними дорогами, заправками і сервісами. Для вивчення історії — карта полкового устрою 17–18 століть із сотенними округами Глухівського, Сумського, Охтирського полків. Для рибалок і туристів-водників — гідрографічна карта з малими притоками, старицями і порогами на Сеймі та Десні.
Якщо потрібно швидко знайти конкретне село або селище, найзручніше відкрити кадастрову публічну карту і пошук за назвою населеного пункту: база даних містить усі 1 677 сіл і 77 селищ області. Для орієнтування на місцевості в поході підійде топографічна карта масштабу 1:100 000 з рельєфом, лісами і ґрунтовими дорогами. Для автомобіліста, який прямує з Києва до Сум чи далі на Курськ, — атлас автодоріг з виділеними трасами Н07 і М02.
Як читати карту сумської області
Головний принцип: дивитися на три шари одночасно — кордони, річки й дороги. Кордони задають загальну форму області. Річки пояснюють, чому найбільші міста стоять саме там, де вони стоять. Дороги показують сучасну логістику і те, як швидко можна дістатися з одного району в інший. Якщо на карті видно, що село стоїть на високому правому березі біля мосту через Псел або Сейм, — це зазвичай стара козацька слобода з церквою, млином і броварнею, а якщо в низині, на лівому березі, — пізніше село, засноване в XIX столітті під час земельних реформ.
Висотні шари допомагають зрозуміти клімат. Північ і північний схід, де висоти 200–246 м, — прохолодніші й вологіші, з пізніми весняними заморозками. Південь і південний захід, де висоти 110–150 м, — тепліші й сухіші, з вищим ризиком літніх посух. Тому на агрокліматичних картах Сумщину поділяють на два підрайони: поліський (північний) і лісостеповий (південний).
Цікаві факти для любителів картографії
- Сумська область — одна з небагатьох в Україні, де кордон проходить суцільно по суші, без жодного морського або великого водного рубежу;
- на старій мапі Слобожанщини 1699 року територія сучасної Сумщини входила до п’яти полків — Сумського, Охтирського, Харківського, Ізюмського й Острогозького;
- довжина автомобільних доріг загального користування в області перевищує 7 800 км, і навіть на докладній карті важко простежити всю мережу одночасно;
- у Конотопі сходяться три залізничні гілки: Київ — Воронеж, Київ — Курськ і місцева лінія на Бахмач — це добре видно на залізничній карті України як розгалуження у формі літери «Y»;
- на гідрографічній карті Сумщини налічується понад 150 річок завдовжки понад 10 км і кілька тисяч струмків, що робить її однією з найгустіше зрошених областей Лівобережжя.
Що подивитися на Сумщині: орієнтири для подорожі
Сумщина — край монастирів, парків і козацьких фортець. Найпомітніші на туристичних картах об’єкти зосереджені вздовж трьох маршрутів: Суми — Тростянець — Охтирка, Суми — Ромни — Конотоп і Суми — Шостка — Глухів. Тростянець відомий дендрологічним парком і садибою Голіцина. Охтирка — Миколаївським монастирем і мальовничою петлею Ворскли. Ромни — Свято-Духовим монастирем і єдиним в Україні музеєм бджільництва просто неба. Глухів — залишками фортеці, де колись стояв гетьманський палац Розумовського.
Окремо варто звернути увагу на малі міста, які на великій карті майже зливаються з селами. Кролевець славиться ткацькими традиціями, Батурин (історична столиця гетьманів) — музеєм заповідником під відкритим небом, Путивль — Спасо-Преображенським монастирем XII століття, згаданим ще у «Слові о полку Ігоревім». Усі ці пункти на туристичній мапі Сумщини з’єднує маршрут «Срібна підкова Сумщини», і саме за ним зручно будувати поїздку на 3–5 днів.
Поширені запитання
Яка загальна площа Сумської області?
Площа Сумської області становить 23,8 тис. км². За цим показником вона більша за Чернігівську область, але менша за Харківську.
Скільки районів і громад на Сумщині?
Після адміністративної реформи в області 5 районів і 51 громада. До складу громад входять 15 міст, 77 селищ міського типу і 1 677 сіл.
Яке місто є обласним центром Сумщини?
Обласний центр — місто Суми, яке стоїть на річці Псел. Відстань від Сум до Києва по автотрасі — близько 350 км.
З якими областями Росії межує Сумщина?
На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Загальна довжина державного кордону становить 563,8 км.
Які головні річки протікають територією області?
Усі великі річки Сумщини належать до басейну Дніпра. Найбільші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел і Ворскла. Усі вони є лівими притоками Дніпра.
Які пункти пропуску діють на кордоні Сумщини?
На кордоні працюють три залізничні пункти пропуску — Волфіне, Пушкарне й Зернове, а також п’ять автомобільних — Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка й Велика Писарівка.
Яка найвища точка Сумської області?
Найвища точка Сумщини — 246,2 м над рівнем моря. Вона розташована на Середньоруській височині в північно-східній частині області.
Чим відрізняється північ Сумщини від півдня?
Північ лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, де переважають мішані ліси, піщані ґрунти і болота. Південь належить до лісостепової зони з чорноземами, балками і ширшими долинами річок.
Які найбільші міста Сумщини за населенням?
Найбільші міста — Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни, Глухів, Лебедин і Кролевець. Усі вони стоять на великих річках і є історичними центрами своїх районів.
Які типи карт стануть у пригоді для подорожі Сумщиною?
Для автомобіліста підійде атлас автодоріг із трасами Н07 і М02, для туриста-водника — гідрографічна карта з притоками Сейму й Десни, для пішого мандрівника — топографічна карта масштабу 1:100 000 із рельєфом і ґрунтовими дорогами.
